English | Українська

Відкриття означає Discovery

Студіювала сходознавство в київському виші, викладала англійську в Китаї, а потім відкрила центр вивчення іноземних мов у рідному Генічеську. І навіть викладаючи, вона не припиняє навчання, відвідуючи всі можливі семінари й конференції. Учасниця фінансованої USAID ініціативи МОМ для трудових мігрантів, Анна розповіла нам про свою роботу в Китаї і про те, чому вона все ж обрала Арабатську стрілку, а не Шанхай.

Анна вивчила китайську в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Здобувши диплом бакалавра, у 2010 вступила в магістратуру в Шанхаї, там залишилася. Встигла попрацювати і перекладачкою, і фітинг-моделлю (з’ясувалося, що Анна має типові пропорції австралійської жінки, і її запрошували приміряти моделі одягу перед виробництвом великих партій для Австралії). Однак головною роботою для Анни стало викладання англійської.

«Китайці намагаються будь-що дати добру англійську своїм дітям, тож на викладачів попит величезний. І мушу сказати, що діти в Китаї дуже мотивовані до навчання. Викладаючи, я й сама вчилася: передусім використовувати міжнародні методики й новітні технічні засоби, а ще — заохочувати дітей, підтримувати їхній природний інтерес до навчання», — розповідає Анна. У Китаї вона не тільки обрала свій фах, а й створила родину: зустріла Олександра, також українця, який працював у великій промисловій компанії. Згодом, у 2015 у них народилася донька, і родина повернулася в Україну.

«Ми повернулися за харчами, — сміється Анна. — У Шанхаї важко знайти здорові продукти харчування, і взагалі це не надто сприятливе місце, щоб ростити дитину. Гуляти нема де, з екологією тяжко: вміст шкідливих елементів у повітрі перевищує норму в десятки разів. Бувало, ми з дочкою по три-чотири дні не могли вийти на вулицю». Спочатку переїхали до Києва, але й Київ виявився не надто дружнім до дитини, відтак вирішили оселитися на малій батьківщині Анни — у Генічеську. Мілке тепле море, цілюще степове повітря, казкові пейзажі Арабатської стрілки та екологічно чисті фермерські продукти — там, у селі під Генічеськом, пройшло щасливе дитинство Анни. Там досі живуть її батьки.

Єдине, чого бракувало в Генічеську для того, щоб ростити дитину, — це освітніх можливостей. А отже, їх треба було створити! Так організували Discovery — справжнє відкриття. Знайшли триповерхове приміщення із затишним двориком: на двох поверхах розташували мовний та освітній центр, на верхньому поверсі — оселилися самі.

Кількість курсів, що їх пропонує Discovery, з року в рік зростає: уже є групові й індивідуальні уроки англійської, китайської та іспанської мов, підготовка до ЗНО, розмовні групи для дорослих. Торік Анна подала заявку на участь у пілотній ініціативі МОМ для трудових мігрантів і членів їхніх сімей. Фінансована Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), ініціатива працює за принципом «1 + 1», тобто на кожен власний долар, вкладений у розвиток своєї справи на батьківщині, учасники отримують один долар безповоротного гранту. 

«Трудові мігранти, котрі повертаються до України, везуть сюди не тільки зароблені гроші, а й новий досвід, знання й цінності. Ось Анна привезла до Генічеська сучасні методики викладання іноземних мов», — говорить Алі Чабук, менеджер проекту МОМ.

Інтерактивна дошка, котру Анна отримала як грант від МОМ, допомагає підтримувати інтерес малюків до навчання. Однак, вести роботу треба і з батьками: часом їх доводиться переконувати, що навчання важливе. «На жаль, багато людей згодні залишити гроші в барі, щоб розслабитися після роботи, або в манікюрному салоні, а таку ж суму на урок англійської для дитини їм шкода. З цим і працюємо».

Ось чому Discovery — не просто комерційна підприємство, яке надає освітні послуги за гроші. Анна використовує будь-яку нагоду, щоб розворушити культурне життя місцевої громади: дитячі свята на Різдво й Хелловін, благодійні лимонадні дні і навіть читання віршів біля пам’ятника в день народження Шевченка.

Проте найбільшою подією стало для Анни відкриття цілоденної групи для дошкільнят. «Моя найзаповітніша мрія здійснилася цієї осені — наша єдина дитина почала ходити в такий навчальний заклад, який увібрав у себе всі мої знання і уявлення про хорошу дошкільну освіту, — написала вона в соцмережі. — Тут з дітей не зводять очей. Тут діти зайняті кожну хвилину. Тут діти відкрито висловлюють власні бажання, а вихователі пропонують різні заняття та скеровують розпорядок дня. Тут гуляють та активно розвиваються більше, ніж сидять. Тут діти втомлюються, але не нудьгують. Тут часом самі готують їсти і із задоволенням все куштують. Тут чистять зуби після їжі. Тут кожного дня така творчість, на яку я сама не здатна. Тут англійська і вже завтра — китайська. Тут дитина навчилася робити планку. І хоч нас небагато, але за цими дітьми майбутнє».

МОМ отримала понад 260 заявок від трудових мігрантів та їхніх родичів, охочих вкласти зароблені за кордоном гроші у розвиток власної справи в Україні. Проектні заявки надійшли з усіх регіонів України і стосуються найрізноманітніших галузей: промисловості, сільського господарства, будівництва, послуг та освіти. 

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
Політика прозорості