English | Українська

СМАК КРИМУ У Дніпропетровську

Кафе Лівізи розташоване на одній із найжвавіших вулиць Дніпропетровська по сусідству з кількома іншими закладами. Але це не лякає її взагалі, оскільки її меню є унікальним для міста та представляє кримськотатарську кухню. «Це моя ніша, і я відчуваю себе  комфортно», – говорить Лівіза.

Кафе було засновано три місяці тому, коли Лівіза та її чоловік Фахрі взяли участь у проекті МОМ із розвитку мікропідприємництва для вимушених переселенців, що фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії. Проект спрямований на підтримку самозайнятості та можливостей отримання доходу для переселенців. Це сприяє їхній економічній самостійності, а також психологічній реабілітації завдяки самореалізації.

Лівіза та Фахрі і їхні четверо синів (трьох, дев'яти, 13-ти і 16-ти років) залишили Крим навесні 2014 року і переїхали до Дніпропетровська, щоб почати все з нуля.

Протягом року сім'я Лівізи виживала за рахунок соціальних виплат, бо Фахрі не міг знайти роботу. «Подати заявку на програму і поборотися за грант було нашою останньою надією. Ми почали наш бізнес в червні, а липень був останнім місяцем соціальних виплат, на які ми мали право», – розповідає Фахрі.

У Криму Фахрі був єдиним годувальником у родині та працював кваліфікованим фахівцем із ремонту холодильної техніки, в той час як Лівіза дивилася за дітьми: «Спочатку я думав розпочати бізнес, пов'язаний із моєю професією, але в останню хвилину Лівіза і я вирішили відкрити кафе. Треба сказати, що ми зірвали джек-пот».

Насправді, процес прийняття рішення не був простим. «У рамках програми ми повинні були написати і представити приймальній комісії бізнес-план. Це зайняло у нас багато часу і зусиль, щоб зробити дослідження і аналіз ринку, порівняти всі плюси і мінуси, перш ніж прийняти остаточне рішення на користь кафе», – пояснює Фахрі.

Бізнес-ідея Лівізи і Фахрі була підтримана на конкурсній основі. Мікро-грант у 2500 доларів США був використаний на придбання та встановлення необхідного обладнання і меблів для кафе.

Відкриття кафе неминуче супроводжувалося значними змінами в повсякденній рутині Лівізи і Фахрі. Тепер Фахрі доглядає за дітьми, відводить їх в дитячий садок і школу, контролює домашні завдання, а Лівіза працює в кафе. Фахрі також є відповідальним за закупівлю і постачання продуктів для кафе, а також за технічне обслуговування обладнання. «Після 16 років ми помінялися ролями і це, здається, працює добре для нас», – жартує Лівіза.

 «Я прокидаюся о 6 ранку, щоб зробити всі необхідні приготування на день – замісити тісто, подрібнити м'ясо, нарізати овочі. У мене є кілька годин до того, як починається година пік, що триває з 10-ї ранку до 4-ї дня», – пояснює вона.

Кафе стало популярним і добре відвідуваним місцем з найпершого дня. «Я не залишаю без уваги, коли відвідувачі фотографують своє замовлення і відразу ж публікують це на Facebook. Це найвища оцінка того, що ти робиш, це те, як зараз виходять на ринок», – усміхається Лівіза.

Для Лівізи це більше, ніж просто бізнес. Вона вірить, що несе культуру і традиції кримських татар. «Це кафе є частиною Криму, яку я привезла із собою і хочу поділитися з жителями Дніпропетровська», – каже Лівіза.

Успіхи бізнес-проекту дозволили Лівізі найняти помічника шеф-кухаря вже з другого місяця після початку роботи: «На бізнес-тренінгу нас навчали соціально відповідального бізнесу. Тому, коли я побачила, що мій прибуток виріс і збільшилось навантаження, я відразу ж запропонувала роботу вимушеній переселенці з Криму, матері-одиначці з трьома дітьми».

Лівіза та Фахрі пишаються собою й упевнені в завтрашньому дні, оскільки вони вже не мають рахувати дні до отримання соціальних виплат.

З грудня 2014 року 178 вимушених переселенців були підтримані в рамках проекту МОМ із розвитку мікропідприємництва, фінансованого Міністерство закордонних справ Норвегії. Стартапи представлені в різних сферах бізнесу, таких як виробництво, послуги, сільське господарство та роздрібна торгівля.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
Політика прозорості