English | Українська

ПЕКІНСЬКА КАПУСТА. ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД. УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС.

МОМ МОТИВУЄ ЗАРОБІТЧАН ПОВЕРТАТИСЯ Й ІНВЕСТУВАТИ В УКРАЇНУ

Андрій впізнає його з-поміж сотні інших, уміло відкриває капот, перевіряючи комплектацію, підлаштовує висоту сидіння під свій зріст, легко заводиться і робить складом сільгосптехніки переможне коло. З обличчя колишнього заробітчанина не сходить усмішка: він виграв грант і сьогодні отримує трактор — точнісінько такий самий, як той, на якому працював у Польщі, тільки свій власний!

Поки працівники складу оформлюють документи, Андрій розповідає нам про себе. Закінчивши фізичний факультет Чернівецького університету, не зміг влаштуватися на роботу за фахом. Взагалі з роботою в регіоні проблема. «Молодих нині беруть неохоче, де я тільки не шукав, — розповідає Андрій. — Устиг попрацювати і продавцем на базарі, і офіс-менеджером. А потім друзі запропонували махнути разом до Польщі: у нас усі так роблять».

Андрієві було 24 роки, коли він подався на заробітки. Спочатку влаштувався в поштовій компанії, де було тяжко, особливо в переддень різдвяних свят, коли колеги-поляки відмовилися працювати й Андрій тягнув за трьох. Звільнившись із поштової компанії, знайшов роботу на фермі, де вирощують пекінську капусту. «У моїй рідній Блищаді та довколишніх селах вирощують багато пекінської капусти, навіть місцева буковинська газета писала про нас як про капустяний край. Так що в капусті я трохи тямлю», — пояснює свій вибір Андрій.

Утім, на польській фермі він побачив і багато нового: процес організації праці, вчасне внесення добрив та обробку саджанців від хвороб і шкідників — безліч нібито дрібниць, які допомагають добиватися суттєвого збільшення врожаїв. В Україні, каже Андрій, нормальним урожаєм пекінської капусти вважають 25 тонн з половини гектара, а в Польщі з такої самої площі збирають по 40 тонн! За два роки на фермі заробітчанин не тільки дізнався про агрономічні секрети, а й опанував професію тракториста і навіть здобув свій перший менеджерський досвід: коли начальник ішов у відпустку, Андрій керував десятьма іншими робітниками.

Андрій уже було збирався залишитися в Польщі й на третій рік, аж раптом в інтернеті побачив анонс пілотного проекту МОМ для трудових мігрантів. «В оголошенні писали, що кожен п’ятий заробітчанин зацікавлений інвестувати зароблений за кордоном капітал у бізнес в Україні. І я одразу подумав: це ж про мене! Я зможу вирощувати таку саму капусту і на своєму полі», — каже Андрій, згадуючи, як швидко заповнював заявку і як радів, коли прийшло підтвердження. Потім він протягом двох місяців спілкувався з бізнес-консультанткою по скайпу, з’ясовуючи тонкощі фінансової звітності та оподаткування, прораховуючи ризики і складаючи бізнес-план; домовлявся з головою сільради про оренду земельної ділянки, а з родичами — про приміщення для зберігання врожаю. Трохи лячно було перед захистом бізнес-плану, але процедура виявилася простою і прозорою. «Навіть стіни кабінету, де проходив захист, були прозорі, скляні, — усміхається Андрій. — Я думав, що мене будуть «валити» і ставитимуть складні запитання, а виявилося, що я просто розповів співробітникам МОМ усе, що я знаю про вирощування пекінської капусти, і про свої плани».

«Я дуже радий за Андрія — каже Алі Чабук, менеджер проекту МОМ. — Тепер він працюватиме на себе, працюватиме на своїй землі і не сумуватиме за домом. Розвиваючи бізнес у рідному селі, він створить нові робочі місця у своїй громаді. У власну справу Андрій інвестує не тільки зароблені за кордоном гроші, а й здобутий у Польщі досвід»

Фінансована Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), ініціатива  МОМ для трудових мігрантів і членів їхніх сімей працює за принципом «1 + 1», тобто на кожен власний долар, вкладений у розвиток своєї справи на батьківщині, учасники отримують один долар безповоротного гранту. Загалом у рамках програми можна отримати техніку чи устаткування на суму до 4 тисяч доларів США. Щоб заробити на такий трактор, Андрієві б довелося ще не один рік пропрацювати за кордоном.

Усього протягом місяця МОМ отримала понад 260 заявок від трудових мігрантів та їхніх родичів, охочих вкласти зароблені за кордоном гроші у розвиток власної справи на батьківщині. Проектні заявки надійшли з усіх регіонів України і стосуються найрізноманітніших галузей: промисловості, сільського господарства, будівництва, послуг та освіти.

 

 

 

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ
Політика прозорості